Суть гри проста: перший гравець пише 2-3 речення, а інші пишуть свої речення (продовження до попередніх). Таким чином в кінці вийде невеличка історія, написана нами. Найактивнішим в цій грі репутація +20. When you can live forever, what do you live for?
Вона навіть не знала, куди йде. Вона просто йшла, бо їй так подобалось. Вечір чимось приваблював її, тому вона любила вечірні прогулянки, а особливо після дощу, коли на вогкому тротуарі де-не-де розливались калюжі, відбиваючи тьмяне світло вуличних ліхтарів. Love does not always come in convenient packaging ...
Кожен її крок спричиняв невелике відлуння на цій тихій вуличці, окутаній сутінками. Дівчина пришвидшила крок, але раптом дорогу їй перекрив незнайомець. Вона не бачила його лиця, яке було сховане у темряві. When you can live forever, what do you live for?
Вона затамувала подих. Незнайомці ввечері на темній вулиці - не найкраще, що могло б з нею статись. Серцебиття прискорилось і це, здається, привернуло увагу незнайомця. Він вийшов з тіні і показався у тьмяному світлі вуличного ліхтаря. Очі хижо блиснули, шкіра ледь поблискувала. Дівчина заворожено глянула на це диво. Невже це людина? - подумала вона.
максимум 2-3 речення!
Love does not always come in convenient packaging ...
Незнайомець простягнув до неї руку - холодну, наче лід. Дівчина закричала і хотіла вже втекти, але раптом відчула гострий біль в області зап'ястя. Незнайомець вкусив дівчину і швидко зник в темряві. When you can live forever, what do you live for?
Біль був просто нестерпний. Вона кричала, що аж захрипла, жар продовжувався а голосу вже не було, сил теж. Дівчина просто лежала на вологій бруківці в страшних муках і конвульсіях, які супроводжував німий крик. Десь далеко хтось обурено крикнув і вулиця знову замовкла. Лише непорушне тіло з виразом жаху на обличчі застигло під мочазними нічними ліхтарями. Love does not always come in convenient packaging ...